ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ 4-КАРБОКСИМЕТИЛПІРИДИНІЮ ГЕКСАФТОРОСИЛІКАТУ

Автор(и)

  • I. O. Shyshkin Одеський національний медичний університет
  • O. L. Tymchyshyn Одеський національний медичний університет
  • V. O. Gelmboldt Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9319

Ключові слова:

карієспрофілактичні агенти, 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікат, гостра токсичність.

Анотація

Мета роботи. Вивчення токсикометричних характеристик 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату як потенційного антbкарієсного  препарату в гострому експерименті на щурах при пероральному введенні.

Матеріали і методи. Проведено дослідження гострої токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату на 48 щурах-самцях лінії Вістар масою 180–200 г. Основним критерієм кількісної характеристики токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату була ЛД50, яка визначалася з використанням методу найменших квадратів. Розраховано такі показники небезпеки: 1/ЛД50 – обернена величина середньосмертельної дози (абсолютна токсичність), ЛД84/ЛД16 – діапазон смертельних доз (зона гострої токсичної дії), 1/(ЛД50 – S) – сумарний показник токсичності та S – функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми «StatPlus 2009» (компанія AnalystSoft, США, 2009).

Результати й обговорення. Результати визначення гострої токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату показують, що ця сполука при пероральному шляху введення належить до III класу токсичності (помірно токсичні сполуки). З огляду на варіабельність смертельних доз, вивчений гексафторосилікат можна зарахувати до сполук, які не становлять високої потенційної небезпеки виникнення та розвитку отруєння. Розрахункові показники токсичності та небезпеки 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату показують, що він не становить особливої небезпеки і для людини. 

Висновки. Гостра токсичність 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату в експерименті на щурах при пероральному шляху введення становить 481,28 мг/кг, що дозволяє віднести це похідне до III класу токсичності (помірно токсичні сполуки).

Біографії авторів

I. O. Shyshkin, Одеський національний медичний університет

аспірант кафедри фармацевтичної хімії Одеського національного медичного університету

O. L. Tymchyshyn, Одеський національний медичний університет

к. мед. н., доцент кафедри загальної та клінічної фармакології  Одеського національного медичного університету

V. O. Gelmboldt, Одеський національний медичний університет

д.хім.н., професор, завідувач кафедри фармацевтичної хімії Одеського національного медичного університету

Посилання

Viktorov OP, Maltsev VI, Chomenko IA, Lohvina IO, Kashuba OV. [The principle ways to the valuation of the benefit/risk correlation during the drug selection]. Suchasni problemy toksykolohii. 2006;2:21-8. Ukrainian.

Viktorov OP, Sharaieva MP. [Side effects of drug interaction: an analysis of effects]. Visnyk farmakolohii i famatsii. 2003;10:22-3. Ukrainian.

Stefanov AV. Preclinical studies of drugs: Guidelines. [Доклиническое исследование лекарственных средств: метод. Рекомендации] Kyiv: Avіtsena, 2002. Russian.

Suge T, Kawasaki A, Ishikawa K, Matsuo T, Ebisu S. Ammonium hexafluorosilicate elicits calcium phosphate precipitation and shows continuous dentin tubule occlusion. Dent Mater. 2008;24(2):192-8.

Suge T, Kawasaki A, Ishikawa K, Matsuo T, Ebisu S. Effects of ammonium hexafluorosilicate concentration on dentin tubule occlusion and composition of the precipitate. Dent. Mater. 2010;26(1):29-34.

Savas S, Kucukyılmaz E, Celik EU, Ates M. Effects of different antibacterial agents on enamel in a biofilm caries model. J Oral Science. 2015;57(4):367-72.

Suge T, Shibata S, Ishikawa K, Matsuo T. Fluoride activity of antibacterial ammonium hexafluorosilicate solution for the prevention of dentin caries. Am J Dent. 2018;31(2):103-6.

Gelmboldt VCh, Fonari MS. Preparation, structure and properties of pyridinium/bipyridinium hexafuorosilicates. J Fluorine Chem. 2014;160(4):57-63.

Gelmboldt VO, Prodan OV, Anisimov VYu. Synthesis and characterization of cetylpyridinium hexafuorosilicate as new potential caries protecting agent. Am J Pharm Tech Res. 2014;4(6):513-21.

Lepskiy VV, Anisimov VYu, Prodan OV, Gelmboldt VO. [Experimental evaluation of caries preventive efficiently «onium» hexafluorosilicates]. Visnyk stomatolohii. 2015;2:10-3. Russian.

Anisimov VYu, Shyshkin IO, Gelmboldt VO, Levitskiy AP. Caries-preventive and periodontal protective properties of gels containing hexafluorosilicates of pyridine carboxylic acids. Visnyk farmatsii. 2017;4:75-83. Russian.

Gelmboldt VO, Anisimov VYu, Shyshkin IO, Fonari MS, Kravtsov VCh. Synthesis, crystal structures, properties and caries prevention efficiency of 2-, 3-, 4-carboxymethylpyridinium hexafluorosilicates. J. Fluorine Chem. 2018; 205(1):15-21.

Prozorovskiy VB. [Using the method of least squares for probit analysis of mortality curves]. Farmakologiya i toksikologiya. 1962;23(1):115-20. Russian.

Rybolovlev YuR, Rybolovlev RS. Dosing agents for mammalian constant biological activity. Zhurnal AMN SSSR. 1979;247(6):1513-6. Russian.

Sidorov KK. Toxicology of new industrial chemicals. [Токсикология новых промышленных химических веществ] Moscow: Meditsina; 1973. Russian.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-07

Як цитувати

Shyshkin, I. O., Tymchyshyn, O. L., & Gelmboldt, V. O. (2018). ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ 4-КАРБОКСИМЕТИЛПІРИДИНІЮ ГЕКСАФТОРОСИЛІКАТУ. Фармацевтичний часопис, (3), 80–84. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9319

Номер

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН